Розваги та світське життя

Світське життя княжих міст було різноманітним – народні свята і різні забави з танцями, музикою та піснями часто супроводжувалися виступами професійних артистів – скоморохів, кукольників (ляльководів), свистільників (музикантів). Скоморохи виступали на княжих дворах, міських площах. Про розвиток музично-театрального мистецтва свідчать фрески Софії Київської, на одній із яких зображений оркестр із семи виконавців, які грають на флейті, трубі, лютні та гуслях, і навіть на органі.

Так, фрагмент дерев’яних гусел зі Звенигорода, є найдавнішим зразком струнного музичного інструменту, знайденого на території України. Гуслі складалися з двох конструктивних елементів – дека і резонаторного коритця. У звенигородського інструмента вцілів лише багато оздоблений різьбленим орнаментом фрагмент верхньої частини дека, з отворами для кілочків, на яких кріпилися струни. Як струни у середньовіччі часто використовували тонкий дріт, виконаний зі сплаву золота, срібла, міді та заліза. Очевидно, так було і тут. Дослідники відзначають досконалість цієї форми гусел, які були дзвінкоголосими.

Хто саме грав на звенигородських гуслях, для нас назавжди залишиться таємницею. Але не доводиться сумніватись, що при застіллях у цих багатих хоромах звуки струн розважали гостей на людних і пишних бенкетах.

Рідкісними є знахідки сопілок серед археологічних знахідок на території літописних міст, зокрема кістяних та дерев’яних.

Численними є приклади ігор, як інтелектуальних, так і тих, що вимагали фізичної вправності. Найприкметнішою є знахідка дерев’яної дошки зі Звенигорода, яка розкреслена трьома прямокутниками «один в одному», що поєднані між собою поперечними лініями. Призначалася ця дошка для настільної гри в «Млин», щось на зразок шашок. Знахідка зі Звенигорода на сьогодні єдина найдавніша на території України гральна дошка. Сама ж гра в «Млин» у Європі особливої популярності набула впродовж ХІІ–XIV ст., доживши і до наших днів.

Можна стверджувати, що улюбленим заняттям міських жителі княжих часів була гра в «Мазло», що нагадує гольф. З нею пов’язана значна кількість знахідок дерев’яних куль і биток. Не менш поширеною була гра в кості, а саме в «Бабку». Для цього використовували кістки задньої кінцівки парнокопитної тварини. Вони мали різний розмір, часто зашліфовану поверхню, іноді покриту заглибленими борознами, просвердлені по центру отвори, зокрема й обтяжені залитим у них свинцем.  Це найдавніша гра у стародавньому світі (зокрема в Єгипті та Греції), виникнення якої своїм корінням сягає ще доби бронзи, а залишається популярною і до наших днів.

Класичні гральні кубики, шахові фігурки, керамічні писанки, інші подібні археологічні знахідки засвідчують багатогранність аспектів життя княжих міст.