Побут княжих міст

Повсякденне життя в княжих містах значною мірою залежало від суспільного стану, але загалом базувалося на сільському господарстві, ремеслі та торгівлі. Городяни займалися городництвом, скотарством і різноманітними промислами, а також відвідували торговиці та брали участь у вічах. Заможні верстви населення жили у просторих дерев’яних будинках, мали більше різноманітної їжі та імпортний одяг, тоді як бідніші люди носили власноруч пошитий одяг з льону та вовни.

Завдяки археологічним дослідженням літописних міст зібрано величезну колекцію артефактів, яка дозволяє відтворити щоденне життя давніх міщан.

Більшість споруд у містах були дерев’яними, причому будівельники застосовували як зрубну, так і стовпово-каркасну конструкції. З каменю будувалися головні церкви та деякі цивільні споруди (палаци, хороми), але останні вкрай нечисленні. Всі житлові обійстя (садиби) оточували огорожі. У межах подвір’я кожна споруда мала своє призначення – житловий будинок, майстерня, комора, стайня, стодола, погріб. Біля будинків висаджували дерева, квіти, вимощували дошками хідники. Двері у будинках замикали на навісні та внутрішні замки. Вікна часто були з різьбленими наличниками. Дахи, увінчані фігурними причілками, мали дощате покриття (драниці), дерев’яні водостічні жолоби.

У ці часи житлові приміщення були невеликими, складалися з однієї чи кількох кімнат. Багаті будинки та палати були двоярусними – про що свідчать археологічні дослідження та літописні назви: «горниця», «переходи», «степені» (сходи). У будинках основними меблями були лавки і лави, на яких і сиділи, і спали. У багатих будинках були дерев’яні ліжка, килими, столи, стільці. Спинки крісел часто декорували різьбленим орнаментом, борозни якого заповнювали фарбою. Домашнє майно зберігали в скринях або мішках, які засовували під лавки. У темний час приміщення освітлювали палаючою дерев’яної тріскою – лучиною або глиняними олійними світильниками, свічками. Будинки обігрівалися глиняними печами, які встановлювали також і на другому поверсі, куди провадили дерев’яні сходи; а підлога була із дерев’яних дошок.

Існувала й певна культура приготування їжі та її подачі на стіл, відповідно – кухонний та столовий посуд. Різним було начиння для зберігання і транспортування продуктів (бочки, відра, амфори, корчаги), для приготування їжі (горщики, хлібна лопата, ступи, макогони) і споживання страв. Столовий посуд був як глиняний (різного розміру горщики з рясно орнаментованими накривками, глибокі миски і плиткі тарелі), так і дерев’яний (різного розміру тарілки, черпаки, ложки), рідше використовували склянки.

Аналізуючи археологічні знахідки, знаємо, що гончарі вміли приготувати якісне глиняне тісто та підтримували відповідну високу температуру, аби отримати після термообробки міцну і дзвінку текстуру керамічних виробів. Особливе значення мало вміння моделювати на гончарному колі вироби з бездоганними симетричними пропорціями. Саме такий досконало виготовлений посуд призначався для продажу на ринках княжих міст.

Асортимент продукції був досить широкий. Найбільше виготовляли горщиків, які були різної ємності і використовувалися для зберігання продуктів, приготування їжі у печі (ці мали часто сліди масної кіптяви на поверхні) і подачі страв до столу (ці були переважно світлої барви і рясно декоровані). Столові горщики доповнювали накривки, рясно оздоблені різноманітними орнаментами. Крім горщиків виготовляли глибокі миски, плиткі тарелі, світильники, іграшки. Поруч з керамічним поширеним також був і дерев’яний посуд. Найпростіші і найбільш вживані півсферичні мисочки мали заокруглене дно, інший різновид – миски-тарелі з легко опуклими стінками. Доповнювали сервірування столу дерев’яні ложки. Неодмінною була й така категорія посуду, в якій подавали напої – це здебільшого керамічне начиння. Натомість наливали напої дерев’яними черпаками, які також знайдено у літописних містах під час археологічних досліджень, а пили їх із дерев’яних чи скляних келихів. Більшість дерев’яного посуду, очевидно, була місцевого виробництва, про що свідчить асортимент дерев’яних виробів та характерні знаряддя праці ремісників, наприклад різці.

Продукти харчування робили в основному зі злакових культур (жита, вівса, проса, рідше – пшениці), бобових і овочів. Це були хліб, різні каші, киселі, юшки. Пили хлібні кваси, меди, фруктові відвари. М’яса їли мало і частіше свинину, ніж яловичину і баранину. Зате широкою популярністю користувалася річкова риба, що пояснювалося як її дешевизною, так і великою кількістю християнських постів.

Є численні свідчення того, що міщани ходили у  шкіряному взутті, виявлено багато фрагментів шкіряних сумок, чохлів для ножів. Відомо також, що особистій гігієні надавали великого значення, свідченням чого є значна кількість таких знахідок, як дерев’яні та кістяні гребінці різних розмірів з оригінальною оздобою, а також вухочистки.